У Рівному на майдані Незалежності 24 липня попрощалися із військовим лікарем Андрієм Дятликом. 33-річний чоловік — з багатодітної родини. Він двічі йшов добровольцем на фронт рятувати життя військовим й за службу був нагороджений двома нагрудними знаками — “Іловайськ – 2014” і “Знак пошани”. Військовий помер 21 липня від поранень, які отримав на Харківщині.
Андрій Дятлик був десятою дитиною в сім’ї й мав по п’ять братів і сестер. Брат Тарас озвучив звернення своїх батьків, яке вони попросили зачитати на прощанні сина:
“Андрій двічі став на захист нашої Батьківщини. У 2014 році, коли добровольцем пішов на Донбас у складі Азов і у 2022 році, коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення. Ми з теплом згадуємо, як Андрій годинами працював у нашій сімейній друкарні в селі Корнин, вкладаючи всю свою душу в кожну надруковану сторінку”.
За інформацією на сайті Рівнеради, Андрій Дятлик закінчив школу № 10. Пізніше вивчав іноземні мови в литовському та чеському університетах. У 2012 році вступив в Одеський медичний університет. Через два роки добровольцем пішов у військо, служив в Іловайську в медпункті.
Вдруге Андрій Дятлик пішов в ЗСУ 24 лютого 2022 року, пригадав його командир Андрій:
“Познайомились ми з ним у перший день повномасштабного вторгнення в рівненському військкоматі, коли прийшли виконувати свій громадянський обов’язок. Врятував він дуже багато людей. Це сотні й порахувати неможливо. Рятував він не тільки фізично, але й духовно допомагав людям. Всі кажуть, що коли він був поруч, то ніби з’являлася якась додаткова енергія, яка давала наснаги та сили йти рухатись далі”.
Зі слів командира, Андрій Дятлик надавав і йому домедичну допомогу після поранення внаслідок атаки військ РФ 23 квітня 2023 року.
“Саме він вивозив мене з пораненням і надавав першу допомогу. Всю дорогу напевно понад 100 фотографій зробив, як я поранений лежав у машині”.
Волонтер ГО “Бульдозер” Валентин Ніконенко, розповів про останній день життя Андрія Дятлика:
“До останнього Андрійко виконував свій обов’язок, як лікар. І це був його виїзд для того, щоб дослідити місцевість на яку треба було приймати перших поранених. Ланцет накрив місце їхнього розташування”.
6 липня, у свій 33-й день народження, внаслідок російського обстрілу на Херсонському напрямку Андрій отримав поранення. 21 липня він помер у лікарні. На наступний день його тіло у Рівне привіз волонтер Валентин Ніконенко.
“Я знайомий з цією родиною 40 років. Андрійка, я пам’ятаю маленьким хлопчиком та підлітком. Потім наші шляхи не сходились до останнього моменту, коли я дізнався про його поранення і вже пізніше про його смерть. Везти сина, якому 33 роки, як і моєму старшому синові, між ними різниця всього два місяці — це дуже складно”.
Поховали старшого лейтенанта медичної служби Андрія Дятлика на кладовищі Нове у Рівному.
