Західні ЗМІ аналізують причини й наслідки російського наступу на Харківщині.
Російські окупаційні війська не полишають спроб просунутися в прикордонних районах Харківській області, одночасно продовжуючи атаки на інших ділянках лінії фронту. Ситуація напружена і динамічно змінюється.
Розповідали, що про ескалацію на фронті пишуть американські та європейські медіа.
Харків — не головний намір
Британська газета The Times описує, що українським військовим командирам потрібно вирішити — те, що відбувається у Харківській області — фінт, спрямований на відведення українських резервів від битви за Часів Яр, чи справжній штурм другого за величиною міста країни?
“Українське командування вважає, що росіяни мають у цьому районі близько 35 тисяч військових. Цього явно недостатньо, щоб взяти сам Харків, але, можливо, це не є наміром. Якщо росіянам вдасться просунутися лише на кілька кілометрів далі, вони зможуть націлити на місто ствольну артилерію та почати агресивні обстріли”.
Російський наступ нині просувається у напрямку села Липці, всього в 25 км від обласного центру.
“Якщо росіяни дістануться туди, союзникам по НАТО доведеться спостерігати, що станеться з містом, де колись проживало 1,5 мільйона людей, і гадати, чи могли вони запобігти цьому, відправивши літаки та боєприпаси раніше.
Тоді росіяни зможуть зробити мирне життя в Харкові неможливим і почати перетворювати цей культурно-економічний центр на руїни”, — пише The Times.
Британська газета описує просування росіян і в бік Вовчанська, називаючи це “найскладнішою проблемою”. Якщо росіянам вдасться захопити міст через Сіверський Донець у Бугруватці, то вони зможуть перекрити для ЗСУ матеріально-технічне забезпечення міста. Рух звідти на південь уздовж Дінця ускладнив би логістику до міста Куп’янськ.
“Наступні кілька тижнів будуть критичними для України. Чи прибудуть західні артилерійські боєприпаси, нарешті передбачені ухваленим законопроєктом Байдена про військову допомогу, щоб змінити ситуацію?
Чи захочуть ближчі до України європейські країни розлучитися із системами протиповітряної оборони Patriot, життєво важливими для стримування російських літаків, які завдають ударів по українським військам і містам плануючими бомбами?” — ставить слушні питання видання.
Ситуація складна
Натомість редактор каналу CNN з питань міжнародної безпеки Нік Пейтон Волш наголошує, що просування військ у прикордонній зоні на Харківщині є “можливо, найшвидшим просуванням [російських військ] з перших днів війни”.
“Липці під загрозою, кажуть деякі військові блогери, і звідти російські війська зможуть обстрілювати Харків з артилерії. Це кошмар для Києва з двох причин: по-перше, вони звільнили цю землю від російських військ 18 місяців тому, але, очевидно, не зуміли укріпити територію достатньо, щоб запобігти Москві повернутися з тією легкістю, з якою її відсунули.
А по-друге, Росія може знову зв’язати розтягнуту українську армію постійним і жорстоким тиском на Харків, завдаючи шкоди грубими обстрілами великого міста”, — пише журналіст.
На інших ділянках фронту дзеркально до наступу на Харківщині тривають виснажливі битви. Водночас йде боротьба Києва за глобальну увагу.
“Це стає війною, яку світ бажає припинити – посунутою на другий план жахами Близького Сходу – саме тоді, коли її результат є найбільш небезпечним і життєво важливим для європейської безпеки”, — йдеться у статті.
Путін скористався вихідними, щоб провести кадрові перестановки, які можуть свідчити, що Москва все більше інтегрує війну в свою економіку та пристосовується до гри в довгу.
“Усе навпаки відбувається на Заході, де дисфункція Конгресу поставила на паузу допомогу США в розмірі 61 млрд доларів, що вже завдала хаосу військовим зусиллям України… Вашингтон зараз опиниться у вирі передвиборної агітації перед виборами в США в листопаді саме тоді, коли Київ найбільше потребує американської впевненості.
Земля на передовій висихає, починається сезон для атак. Росія має імпульс, небачений з березня 2022 року. Україна змушена визнати, наскільки погана ситуація. Більша частина світу може втомитися від цієї війни, але Путін ні”, — підсумовує Нік Пейтон Волш.
Ривок триває
Видання Politico називає битву за Харківщину такою, що матиме “вирішальне значення” у цій війні.
“На кону стоїть не лише контроль над одним із найбільших населених пунктів України, а потенційно здатність країни продовжувати боротьбу: якщо паде Харків, за ним може скоро послідувати й західна рішучість.
Давно очікувалося, що російські сили зроблять масштабну спробу прорвати українські лінії оборони в травні або червні. Тепер здається очевидним, що цей ривок триває, і Путін, очевидно, прагне скористатися вікном можливостей до того, як надійде більше боєприпасів і зброї із Заходу, щоб допомогти українській армії дати відсіч”.
Зазначається, що саме затримка в ухваленні Конгресом допомоги Києву дозволила Росії повернути ініціативу. Значний прорив ворога може спровокувати відновлення тиску на Київ щодо вступу в мирні переговори.
Співрозмовник видання висловили побоювання, що рішучість України може бути послаблена, а моральний дух у збройних силах підірваний.
“Побоювання полягає в тому, що ставка Путіна на придушення українського опору та виснаження західної підтримки Києва окупається”, — наголошує видання.
Водночас у матеріалі Bloomberg йдеться про те, що “Росія розтягує оборону України” своїм наступом у прикордонних районах.
“Напад, ймовірно, розтягне і без того неукомплектовані сили України, оскільки це може змусити Київ передислокувати частину своїх військ з довгої лінії фронту на сході. Україна намагається втримати позиції в очікуванні військової допомоги США.
Успіх у відкиданні України назад на Харківщині виведе російське місто Бєлгород і військові опорні пункти та центри постачання на околицях за межі досяжності української артилерії”.
Україна ще має час
Американське The Washington Post, висвітлюючи ситуацію на фронті, публікує колонку військового історика Макса Бута, який наголошує: і Вашингтон, і Київ припустилися помилок — тепер Москва цим користується.
“Чому росіяни мають такий раптовий успіх? Пояснення полягає в поєднанні російської військової майстерності та помилок України та США.
Російські війська покращили свої бойові якості в порівнянні з першими днями війни, коли вони, здавалося, нічого не могли зробити правильно. Вони пристосовуються до умов на полі бою — наприклад, використовують мотоцикли для швидкого просування до українських рубежів, а не покладаються на громіздкі танки та бронемашини, які легко “виловлюють” українські безпілотники та артилерія. Більш важливо те, що вони використовували важкі плануючі бомби, щоб стерти українські лінії оборони, а системи радіоелектронної боротьби глушать українські безпілотники та ракети”, — пише Бут.
Тим часом ЗСУ серйозно постраждали через тривалу затримку в наданні допомоги американськими партнерами. РФ отримала перевагу над Україною в артилерійських снарядах у співвідношенні 10 до 1. Не менш складна ситуація з боєприпасами для української ППО.
“Уряд України, на жаль, також ненавмисно дозволив просування Росії, так повільно збільшуючи свої збройні сили та будуючи укріплення. У той час як Росія значно збільшила кількість своїх військ в Україні та навколо неї — майже до 500 тисяч — Україна все ще має лише близько 200 тисяч військових на фронті. Багато підрозділів, які воюють безперервно більше ніж два роки, були сильно виснажені.
Дефіцит живої сили в Україні був очевидним давно, але лише минулого місяця парламент нарешті ухвалив новий закон про мобілізацію. Зараз Україна планує створити десять додаткових бригад, але комплектування, підготовка та озброєння триватимуть місяці — часу, якого Україна не має”, — зазначає оглядач.
І додає: будувати лінії оборони та зміцнювати кордони потрібно було ще багато місяців тому.
“Хороша новина полягає в тому, що Україна ще має час, щоб оговтатися від цих невдач. Будівництво нових укріплень і мобілізація більшої кількості українських солдатів у поєднанні з масовим надходженням американської зброї та боєприпасів мають зупинити наступ Росії та стабілізувати бойові лінії. Дуже допомогло б, якби президент Байден зняв обмеження на використання американської зброї для ударів по військових об’єктах у Росії”, — написав Бут.
Водночас французький телеканал BFM TV, посилаючись на колишнього офіцера французької армії Гійома Анселя, пише, що цей наступ росіян на Харківщині обмежений і більше спрямований на те, щоб “заспокоїти Володимира Путіна”.
“Російські війська перебувають під неймовірним тиском з боку Володимира Путіна, який абсолютно хоче змусити їх наступати”, — аналізує підполковник Ансель.
Очільник Кремля “був дуже принижений під час святкування Дня перемоги 9 травня в Росії, коли не зміг проголосити про найменший прогрес”, додає він.
Нагадаємо, раніше аналізували, чи готувалось політично-військове керівництво Україну до наступу на Харківщині, та чи були побудовані фортифікаційні лінії.
