Віолетта Олійник почала виготовляти FPV-дрони, щоб допомогти родичам у війську, а тепер ділиться своїм досвідом. Разом із вона надає доволі докладну інструкцію.
Віолетта Олійник із Чернівців своїми руками збирає дрони для українських військових і наочно доводить — займатися цією справою можуть усі. В інтерв’ю дівчина розповіла, із чого почати власне виробництво дронів, які інструменти й деталі потрібні, куди передавати, які виникають проблеми та як їх вирішити, аби наблизити перемогу Україні у війні.
Як навчитися збирати БПЛА: курси зі збирання дронів
Де можна навчитися збирати дрони? Якщо людина хоче цим займатися, але не знає, із чого почати?
Дрони можна навчитися збирати за допомогою онлайн-курсів. Я бачила в інтернеті, що є багато платних курсів, курсів, куди можна особисто прийти й навчатися збирати, але мені здається, не потрібно таким займатися. Є онлайн-курси, які безплатні та повноцінні.
Я б дуже радила курс “Народний FPV” від Victory Drones, сама його проходила. Він проводиться на платформі Prometheus, безплатний. Там є і загальна інформація (що таке FPV-дрони, як вони літають), і безпосередньо інструкції для збирання дронів. Наприклад, список деталей, де їх купити, посилання на магазини, як їх збирати.
Після збирання на курсі від Victory Drones ви можете надіслати дрон їм на перевірку. І вони у своєму навчальному центрі на цьому дроні вчитимуть військових літати і паяти, і цей дрон у результаті поїде на війну, а ви отримаєте фідбек, які там були проблеми.
Наприклад, я передавала один свій дрон, і мені написали, що все добре, але замало лаку. Тобто можна було ще кілька шарів нанести на саму плату.
Також є хороший курс “Дрон у кожну хату”, я теж за ним збираю, бо там постійно з’являються нові моделі дронів, які, наприклад, несуть більшу вагу. “Дрон у кожну хату” — це курс Івана Овчарика, і до нього можна записатися у Facebook, просто написавши через особисту сторінку. Також є “Соціальний FPV” й інші курси.
Безплатних курсів достатньо, чи потім варто проходити платні, так би мовити, для підвищення кваліфікації?
Ні, з того, що я зрозуміла, безплатні курси від платних відрізняються тим, що на платних курсах ти приходиш особисто. Там є всі необхідні деталі, і ти під наглядом учителів пробуєш зібрати цей дрон.
Онлайн-курс може дати більше теоретичної інформації, але потрібно самому придбати всі деталі та самостійно збирати. Хоча там є інформаційна підтримка, є чати різноманітні, де можуть відповісти на всі запитання.
Скільки коштує зібрати дрон
Ось навчання пройдене, який потрібен стартовий капітал та інструменти, щоб почати збирання БПЛА?
Потрібні гроші першочергово для самих деталей на дрон, це залежить від того, що збирати. Найпростіший дрон із не найдорожчих деталей за курсом Victory Drones вийде приблизно за 12 000 гривень без акумулятора. Для самої роботи мені потрібно було купити паяльник, бо в мене був лише звичайний, на якому не регулюється температура. Для дронів потрібно такий, де регулюється, щоб можна було виставити температурний режим для кожної плати — він коштує, здається, 2000 гривень. Ще треба припій і флюс.
У принципі, все. Облаштування робочого місця залежить тільки від вас. Можливо, уже є стіл із освітленням, може, треба лампу придбати.
Тобто можливо вкластися в 15-20 тисяч гривень для виробництва першого дрона?
Так. А далі вже не потрібно кожен місяць паяльник купувати. Загалом розхідників іде небагато, здебільшого витрати займають саме деталі для дрона.
Яка виходить собівартість БПЛА?
У мене виходить приблизно, бо все в доларах купується, за найменший “камікадзе-сімку” десь 16 500 – 17 000 грн разом із акумулятором. Акумулятор коштує 3200 грн, тобто без нього деталі обходяться десь у 13 000 грн. Я не враховую припій, бо за весь час витратила дві котушки припою та одну баночку флюсу, на 70 дронів.
У мене немає потреби рахувати, бо не продаю дрони. “Вісімка-бомбер” раніше коштував приблизно 35 500 грн. “Камікадзе-десятка” — 23 000 грн.
Що потрібно мати, аби зібрати дрон
Де і що варто зараз замовляти? Чи відчувається дефіцит деталей?
Я не так довго збираю дрони, десь пів року, і зараз немає такого дефіциту деталей, який був, наприклад, під час “чорної п’ятниці”. Потім була проблема з польським кордоном, коли поляки не пускали наші вантажі. Зараз такого дефіциту немає, плюс багато вже підприємців в Україні вже займаються тим, що купують деталі в Китаї та перепродають тут. Тому стає простіше.
Узагалі бажано купувати деталі в Україні, якщо їх виробляють тут. Зараз уже почали з’являтися деякі деталі українського виробництва, за ціною вони можуть бути такими ж, як і китайські, можливо, трошки дорожчі. Усе ж підтримуйте українську економіку. До того ж не потрібно довго чекати, бо ти купуєш в Україні.
Але все, що не українського виробництва, краще купувати в Китаї, бо так дешевше. Я замовляю на Aliexpress, бо мені так зручно. Знаю, що є гуртові сайти для тих, хто купує великими партіями. Коли чогось немає задешево, можна знайти це трошки дорожче в Україні, якщо дуже потрібно.
Українських деталей не так багато, є лише два-три виробники плат. Я знаю одного виробника плат для радіокерування. Із того, що я чула, вони замовляються на китайських заводах, але під характеристики, які потрібні нам для бойових дронів, бо китайські деталі проєктувалися для спортивних.
Віолетто, чим раніше займалися та чи допомагає цей досвід під час створення дронів?
До повномасштабного вторгнення займалася виготовленням прикрас і перформансами. Це мені не допомогло у створенні дронів, але допомогло в збиранні коштів, тому що постійно потрібно придумувати якісь креативні способи, як привернути увагу до свого збору.
Ювелірка допомагає: я роблю дрони у тій же майстерні, що й прикраси. Це не було якесь велике виробництво, я робила авторські роботи, одну-дві прикраси зі срібла на місяць. Зараз я використовую ювелірні інструменти, тільки якщо щось пішло не так: десь зробити більший отвір на рамі, щось висвердлити. Мені не треба нікого просити, сама все змінюю. Але глобально це не дуже впливає.
Чи потрібно всім мати додаткові інструменти на подібні випадки? Наприклад, якщо заводський брак?
Якщо заводський брак, потрібно зв’язуватися із продавцем, дуже часто замінюють деталі. Наприклад, я купую для дронів рами з карбону, в Україні, в українського виробника, то була неправильної товщини якась деталь. Я їм зателефонувала — вони замінили. Треба завжди пробувати, навіть у Китай писати щодо браку.
Із додаткових інструментів, я чула, є екстрактор різьби — це коли в тебе стерлася різьба на якомусь гвинтику. В мене його немає, я в цьому випадку беру ювелірний диск, малюю нову різьбу та закручую.
Чи є різниця, який акумулятори використовувати?
Звичайно. Є акумулятори літій-іонні та літій-полімерні. Другі — компактніші, легші й дорожчі. У дронах зазвичай використовуються енергетичні елементи, ніби пальчикові батарейки, але більшої ємності, і вони перезаряджаються. Їх потрібно певним чином зібрати, спаяти, обтягнути ізоляцією. Я використовую такі збірки.
Тут уже багато залежить від того, із яких елементів його зроблено. Хтось бере якісь вживані елементи, хтось — із якихось “одноразок”, хтось — від Samsung. Найкращими вважаються елементи Molicel, вони мають найбільшу ємність, струмовіддачу та стабільність. Тобто це не так, що коли батарея заряджена — вона класно дає струм, а коли розряджається — менше. У них рівномірніша видача струму.
Часто помічала, коли люди думають: якщо йде на фронт, то воно не повинно бути дуже якісним, бо згорить або прилетить ракета й знищить. Так само і з дронами — ніби він одноразовий і не потрібно ставити дорогі елементи. А насправді це дуже важливо, тому що FPV переважно запускають за першою лінією фронту. Твій дрон летить із бомбою над головами побратимів, які сидять на першій лінії в окопах. Дуже важливо, щоб долетів до ворога, а не впав на них. Тому не треба економити, а використовувати елементи Molicel.
Також дуже важливо, хто їх збирає. Є люди, які збирають самі, — це прикольно. Там потрібно не просто паяльником, а якимось точковим зварюванням. Треба знати технологію, заглиблюватися. Я знаю, що є недобросовісні виробники, які просто пробують продати якомога більше акумуляторів, усюди їх проштовхують, роблячи дуже неякісно, бо не їм потім літати. А є виробники, яким можна довіряти. Це доступна інформація, у Facebook є група, присвячена дронам, можна подивитися відгуки, кого радять, а кого — ні.
Варто дивитися списки деталей, які рекомендують на курсах, щоб самому не шукати, де подешевше. Бо дешева батарея може буквально розплавитися на дроні під час польоту.
Процесс створення дрона: складнощі та підводні камені
Наскільки збирання дронів — тонка робота? Чи кожен може з нею впоратися?
До того, як збирати дрони, я вміла перепаювати розетки. Навчалася в художньому училищі на художній обробці скла у Львові, робила вітражі, там у принципі робота схожа, бо там теж є паяльник, припій, флюс, воно все гаряче, тобто я до цього звикла.
Сам ідея збирання дронів мене лякала, тому що бачила, як мій брат збирає БПЛА літачкового типу, і там теж були дуже маленькі мікросхемки, камери, усе дрібне. Я думала: “Боже, як він це робить”. Запитувала в брата, чи воно не згорить в один момент, коли почну паяти, бо здавалося, як тільки почнеш гріти, то воно все розплавиться, заллється припоєм, я витрачу людські гроші — усе, кінець. Але він заспокоїв.
Почала пробувати, виявилося не так страшно. Просто потрібно дуже уважно проходити курс і відповідально до всього ставитися. Бо якщо робиш як-небудь, то, звичайно, воно не вийде. Загалом, як мені здається, узагалі не важливо, чи є ювелірна або радіотехнічна освіта, за чужими інструкціями ви зможете збирати.
Звісно, щоб придумувати свої конфігурації, потрібно багато матеріалів вивчити. Але так, як збираю я, — це просто ніби збирати конструктор за чіткою інструкцією. Треба багато перевіряти, чи немає замикань, чи ніде не впав припій або дріт. Але є чіткий алгоритм роботи й алгоритм перевірки. Це може робити будь-яка людина, яка має хороший зір або хороші окуляри.