Арсен Дмитрик не заперечує, що Україна іноді робить помилки на тактичному рівні.
Зараз між Нью-Йорком і Торецьком, де тримають оборону бійці “Азова” ситуація важка, але українські захисники тримаються. Про розповів Арсен Дмитрик із позивним Лемко, який служить в “Азові” з 2014 року.
За його словами, противник проводить щоденні штурми й мінімум раз на тиждень намагається прорватися на техніці. За 2,5 місяці захисники завдали росіянам вже більше тисячі втрат особового складу і майже десятки – техніки.
“Навпроти нас стоять наші давні “друзі” – Дев’ятий полк “ДНР”, зараз уже мотострілецька бригада, яка була навпроти нас у Широкиному. Вони стояли з Широкиного по Чермалик, а з Чермалика у бік Нью-Йорка стояла Перша Слов’янська. І зараз ми проти них теж воюємо. Вони перші наступали у 2022 році, дуже сильно отримали, але до того ми з ними воювали декілька років. З їхньою артбригадою “Кальміус”, теж нашою давньою знайомою, ми мали дуже багато артдуелей, і зараз проти них знову воюємо. Вони там вважають, що нам кровну помсту треба дати, але щось тяжко їм дається”, – сказав він в інтерв’ю з hromadske.
Він розповів, що наші військові кажуть, що навчили їх воювати, бо особливо в перші місяці вторгнення РФ багато з цих підрозділів були більш готові, ніж російська регулярна армія.
“Так, звичайно, вони практиками були, я того не приховую. Ми внесли дуже велику лепту в їхнє навчання. Противник вчиться, і дуже сильно вчиться. Зараз нова тактика: вони ж міста не беруть, вони їх обходять”, – заявив Лемко.
За його словами, у Торецьк росіяни зайшли зверху.
“І чому вони йдуть на багатоповерхівки? Бо це по рельєфу найвища точка – якщо вони будуть їх контролювати, вони звідти будуть тримати всю логістику до Торецька. Я просто після ситуації на Покровському напрямку і цих стрімких просувань, боюся дивитись на DeepState. Я багато з ким про це говорю. Справді де-не-де депресняк зловили, багато розчарованих, бо не знають, що далі. Я всім говорю: це війна, будуть перемоги, будуть поразки. Але нам треба робити правильні висновки й більше такого не допускати”, – пояснив захисник.
Він не заперечує, що Україна іноді робить помилки на тактичному рівні, додавши:
Зараз дуже багато здорових бригад, з якими дуже приємно працювати, тобто ми розуміємо один одного з півслова і найголовніше – допомагаємо один одному. Зараз приїжджаєш у більшість бригад і вони тобі й із БК допоможуть, і нові технології дадуть, нові ідеї. Оця взаємодія, допомога один одному – це якраз те, що ще тримає нас, такий стрижень.
Також Дмитрик відповів на питання, скільки ще військові можуть триматися в умовах відсутності нормальних ротацій та повноцінних відпусток.
“Я оптиміст: у мене стакан наполовину повний. Коли ми йшли у 2014 році, я не думав, що воно так затягнеться на 10 років. Ми йшли на рік-два. Коли у 2022 році це все почалося, всі ми теж думали, що за рік-два все закінчиться. Ми вже три роки воюємо. Як? Не знаю. Це диво. Диво – це наші хлопці, це наша піхота, це наші волонтери, це наш тил, як не крути, це треба також визнати. Я люблю історію. Навіть якщо читати нашу історію України, скільки в нас було моментів втратити свою націю? Дуже багато, навіть за останні 100 років. Як ми виживали? Дивом. І я сподіваюся, що те диво знову на нашій стороні”, – додав він.
Війна в Україні – ситуація на фронті
Швидке оперативне просування противника на Харківщині Силам оборони вдалося призупинити. Про це сказав командир батальйону “Ахілес” 92-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України Юрій Федоренко.
За його словами, для противника Харківська область є одним з пріоритетів і першочергове завдання у них – окупація Лівобережного Купʼянська з подальшим виходом на правий берег. Водночас Федоренко наголосив, що за останній період Силам оборони вдалося призупинити просування ворога і втрати території на відтинку Купʼянська майже немає.
