За словами бійців, наразі починають розвиватися наземні дрони, щоб вплинути на хід війни, як це раніше зробили повітряні БпЛА.
Під час повномасштабного вторгнення, яке розпочала Росія проти України, ворожа армія та ЗСУ активно використовують різноманітні безпілотники. Відомо, що повітряні БпЛА вже давно посіли своє місце у цій війні, тоді як наземні дрони на фронті з’явилися відносно нещодавно, пише Радіо Свобода.
Тому журналісти вирішили з’ясувати в українських військових, як дрони змінили загалом хід війни. Зокрема вони розповіли про майстерню 13 бригади НГУ “Хартія”, яка має чимало саме наземних безпілотників для тих чи інших завдань. Проте переважна більшість з них використовується саме для логістичних цілей, тому техніка має бути прохідною, швидкою та мати велику вантажність, а також міцність.
“Багато виробників, багато різного типу дронів, і в кожного свої переваги і недоліки в плані прохідності. Є гусеничні платформи, є колісні. У гусеничних платформ перевага в тому, що вони ефективніше працюють по болотистій місцевості. Зате колісні платформи набагато швидші. Водночас в них є свої недоліки. Наприклад, підрив колеса на мінах. Хоча зараз виробники удосконалюють цей момент, і навіть після підриву більшість платформ продовжують рух, хоча і значно повільніше”, – розповів воїн з позивним “Хеппі”.
Водночас боєць з позивним “Рест” наголосив, що наразі наземні БпЛА перебувають на тому етапі, на якому FPV-дрони були два роки тому:
“Зараз ми на тому етапі, на якому FPV-шники були два роки тому, коли в них ніхто не вірив, але зараз це зброя, яка вплинула на хід війни. Отак зараз і наземні дрони починають розвиватися, щоб потім суттєво вплинути на хід війни. Постійно щось вигадуємо. В основному – в керуванні. В нас навіть вже є певні рішення, які ми хочемо перевірити. В основному проблема зараз в керуванні. А найслабший бік – колеса. Звичайні дуже сильно страждають від уламків. Сподіваємось, виробники працюватимуть в цьому напрямку”.
У “Радіо Свобода” додали, що одними з найпоширеніших українських наземних дронів є “Таргани”, адже вони універсальні та можуть залежно від модифікації використовуватись для замінування, логістики або знищення цілей.
“Є на 20 кілограмів, на 50. Це маленький логіст, який водночас може виступати як камікадзе. Це вже за нашим вибором. Заїхати в бліндаж, стати, скажімо, на засідку, щоб чекати, наприклад, біля точки спішування піхоти ворога. До речі, в плані мінування теж є такі зони, куди людина просто не зайде, тому що одразу на неї починають полювати. Скиди, “мавіки”. А дрон може кататись, поки в нього не влучать. А це важко, бо він маленький – це повинен бути досвідчений оператор”, – пояснив “Рест”.
Своєю чергою військовий експерт по зв’язку Сергій Флеш розповів журналістам, що повітряні дрони збирати та виготовляти простіше, ніж наземні.
“Ми всі бачимо приклади, коли навіть пенсіонери можуть зібрати якийсь FPV. Наземні дрони – це вже повноцінний виріб з моторами, платформою, рамами, керуванням – вдома його не збереш. Це обмеження. Бо має бути повноцінне виробництво таких дронів з усіма комплектуючими та сервісом. Однозначно керувати наземними роботами з погляду пілота простіше”, – зауважив фахівець.
За його словами, на відміну від FPV, який має весь час перебувати у русі, наземний дрон може собі дозволити зупинитися, якщо, звісно, не говорити про активну фазу бойових дій.
“Наземний дрон – він більш стабільний у просторі, він має точки опори, і, відповідно – якесь право на помилки. Те, що, наприклад, FPV не має”, – додав експерт.
