Кожен безпілотник запрограмований на більш ніж 1 000 різних маршрутних точок, щоб обійти всі російські системи ППО.
Цього року Україна завдала по території Росії понад 7000 ударів за допомогою безпілотників, найвіддаленіший з них сягнув понад 1700 км від кордону з Україною. Удари були націлені на військові об’єкти, такі як склади боєприпасів, а також на національну інфраструктуру, таку як нафтопереробні заводи.
Видання CNN отримало ексклюзивний доступ до одного з українських підрозділів безпілотників дальньої дії, що входить до складу ГУР. Як пише видання, тільки двоє людей отримали дозвіл говорити під запис, і то тільки за своїми позивними: Серж, командувач операціями з безпілотниками дальнього радіусу дії ГУР, і Вектор, командир підрозділу. За словами Сержа, він особисто контролював понад 500 атак безпілотників дальнього радіусу дії на територію Росії з моменту її повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Журналісти CNN провели два дні, подорожуючи країною разом із підрозділом безпілотників, що готувався до запуску понад 100 дронів у ніч проти 29 вересня з місією на територію Росії – тоді ціллю удару став військовий арсенал поблизу селища Котлубань у Волгоградській області, зокрема, потяг, завантажений іранськими ракетами.
Як працює підрозділ
Як розповів Вектор, багато російських аеродромів, з яких відбуваються повітряні нальоти на Україну, перебувають поза зоною досяжності, і безпілотники не завжди ефективні – для ураження цілей потрібен цілий рій.
За його словами, головним фактором є планування і підготовка – це близько 60% успіху.
Він розповів, що кожен безпілотник запрограмований на більш ніж 1 000 різних маршрутних точок, щоб обійти всі російські системи ППО, і, за словами, командира підрозділу, це нагадує відеогру.
“Схоже, що ми граємо з ними. Але це не гра. Це війна”, – каже він.
Безпілотники-приманки
Для атак по Росії використовуються безпілотники “Лютий”, який несе корисне навантаження до 250 кілограмів. І для того, щоб перевантажити російську ППО і відвернути вогонь від “Лютого”, українці використовують невеликі дрони-камікадзе “Рубака”. За словами Сержа, близько 30% усіх запущених безпілотників виконують роль приманки.
“Вони дуже прості, і ми можемо використовувати їх як із корисним навантаженням, так і без нього… Ми намагаємося їх змішувати, посилати з різних відстаней, із різних місць запуску… Вони намагаються їх знищити. Вони посилають вертольоти і ракети, вони включають радіоелектронну боротьбу”, – пояснює Вектор.
За словами військових, успіх місії відстежується трьома способами: за допомогою людської розвідки на місцях, повідомлень, побачених у російських групах Telegram, і, пізніше, аналізу за допомогою супутникових технологій. Тільки після того, як усі три способи оцінені, місія може бути визнана успішною чи ні.
Удар по Котлубані – результати
ГУР поділилася з CNN ексклюзивним відеозаписом, зробленим у районі складу. Джерело в розвідці повідомило CNN, що знання місця розташування камери в поєднанні з її віддаленістю від Котлубані дало їм змогу встановити, що вибухи всередині складу були сильними.
“На відео видно 11 вибухів, що сталися протягом 56 хвилин з 2:22 до 3:18 ранку – саме в той період, коли мали приземлитися безпілотники, які прибули з України. CNN вдалося незалежно підтвердити через джерела, що по об’єкту було завдано прямого удару. CNN не публікує знімок, щоб зберегти анонімність джерела, але він був зроблений протягом 72 годин після нападу”, – йдеться в аналізі.
На знімку видно кілька розкиданих навколо будівлі об’єктів і сильно пошкоджену будівлю. Таким чином, місія зі знищення ракет, доставлених Іраном, була повністю успішною.
Удари по арсеналах у Росії
Наприкінці вересня українські сили завдали удару по складу боєприпасів у місті Торопець Тверської області РФ. У британській розвідці зазначили, що було уражено один із найбільших російських складів із боєприпасами, де зберігалося понад 30 тисяч тонн боєприпасів.
29 вересня ЗСУ атакували арсенал зберігання ракет у Волгоградській області. У Генштабі зазначали, що напередодні удару до арсеналу прибув ешелон з іранськими ракетами. Однак пізніше “Радіо Свобода”, посилаючись на супутникові знімки, стверджувало, що склад боєприпасів не був уражений.
