Військовий юрист розповів, чи можливо врегулювати питання демобілізації в Україні

Військовий юрист розповів, чи можливо врегулювати питання демобілізації в Україні

За його словами, потрібно розуміти, що ми протистоїмо ворогу, який чисельно переважає нас і людьми, і технічними засобами.

В Україні необхідне врегулювання питання демобілізації. Проте наразі арифметично говорити про неї достатньо складно. Про це заявив військовий юрист, учасник проекту “Пантерівець” Тарас Боровський в ефірі “Київ 24”.

Гнезділову вже повідомили про підозру. Чоловіка звинувачують у самовільному залишенні військової частини, вчиненому з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану. Йому може загрожувати до 12 років позбавлення волі.

Також Боровський вважає, що 95% випадків самовільного залишення частин військовими трапляються через конфлікт між бійцем та командиром, який дає “неймовірні накази”. Відповідаючи на запитання щодо самовільного залишення військовими частин, і чи дійсно військові, які вперше здійснили СЗЧ, почали повертатися на фронт замість ув’язнення, він зауважив, що поки не може говорити про таку тенденцію, але загалом такий механізм запроваджено, він діє.

“Я спілкуюся з багатьма військовими, і вони говорять: якби кожен з нас сказав, що ми беремо і знімаємось повністю з оборони якогось українського міста, і поїхали собі по домах, тому що ми вважаємо, що треба, щоб ми були демобілізовані? Все ж таки у нас є певна дисципліна, ієрархія в командуванні”, – пояснив він.

Боровський стверджує, що верховним головнокомандувачем є президент і він у нас “сьогодні має фактично підконтрольну собі фракцію в парламенті”.

“Наприклад, президент міг би якимось чином посприяти у врегулюванні і наведенні справедливості у питанні демобілізації та звільненні військовослужбовців, які дійсно вже повністю віддали весь свій борг, потенціал, здоров’я на захист Батьківщини. Їх все ж таки можна було б відпустити на відпочинок”, – сказав юрист.

Разом з тим, за його словами, потрібно розуміти, що ми протистоїмо ворогу, який чисельно переважає нас і людьми, і технічними засобами. Боровський зазначив:

“Тому, на жаль, поки що про демобілізацію, думаю, арифметично говорити достатньо складно”.

Крім того, він пояснив, Кримінальний кодекс передбачає, що за дезертирство, вчинене в умовах воєнного стану, передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

“Однак, при обранні будь-якого виду покарання та об’єму цього покарання суддя, користуючись своїм власним переконанням, може брати до уваги обставини вчинення злочину. Це можуть бути пом’якшуючі або обтяжуючі обставини”, – сказав юрист.

Випадки СЗЧ в Україні

Як повідомляв УНІАН, 21 вересня військовослужбовець 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов оголосив, що самовільно залишає частину до встановлення чітких термінів служби чи свого 25-річчя. Чоловік пояснив це бажанням донести до влади та суспільства необхідність демобілізації.

Багато військових засудили вчинок Гнезділова. Так сержант 5-ї окремої штурмової Київської бригади Юрій Сиротюк, що дезертир вчинив найважчий злочин, який можна уявити під час війни. За словами Сиротюка, найогидніше в цьому всьому – пропаганда дезертирства з боку Гнезділова.

Related posts